Сірка гранульована
Інструкція та рекомендації з використання сірки гранульованої MyChem
Хімічні властивості:
Сірка є активним неметалом, здатним окислювати більшість активних металів і ртуть навіть при кімнатній температурі. При нагріванні вона реагує з іншими простими і складними речовинами, утворюючи сульфіди. Сірка також може утворювати сполуки, подібні до пероксидів, в яких її ступінь окиснення становить -1. Вона легко окиснюється різними окисниками, набуваючи позитивних ступенів окиснення, характерних для неї. Наприклад, сірка горить на повітрі і може бути окислена концентрованими сірчаною або азотною кислотами при нагріванні. У гарячих розчинах лугів сірка диспропорціонує, утворюючи сільфід і сульфіт лужного металу. Сірка безпосередньо реагує з усіма галогенами, за винятком йоду, утворюючи гексафторид при фторуванні, де вона має ступінь окиснення +6. З хлором і бромом сірка утворює нестійкі сполуки з окисленням +2, які легко розкладаються.
Сірка для лохини:
Сірка виступає підкислювачем ґрунту, що важливо для вирощування лохини. Вона може використовуватися як у гранульованій, так і в меленій формі. Гранульована сірка довготривало забезпечує оптимальне середовище для рослин, поступово знижуючи рівень pH ґрунту. Її ефект проявляється приблизно через півроку після внесення, що дозволяє лохині краще засвоювати корисні речовини з ґрунту.
Користь сірки для лохини:
- Участь у фотосинтезі та дихальних процесах рослин.
- Поліпшення засвоєння азоту і мікроелементів.
- Підвищення якості та смаку ягід.
- Зміцнення імунітету рослин, збільшення їх стійкості до хвороб і шкідників.
- Захист від екстремальних температур.
- Підвищення стійкості до посух.
Гранульована сірка вноситься під час посадки саджанців лохини шляхом рівномірного перемішування з торфом. Вже наявні насадження обробляють навесні та в середині літа. Вологий і добре аерований ґрунт сприяє високій інтенсивності окислення. Норми внесення сірки залежать від механічного складу ґрунту. На важких ґрунтах з високим вмістом органічної речовини потрібно більше сірки для досягнення потрібного рівня кислотності, і може знадобитися повторне внесення. Восени після внесення сірки рекомендується повторно виміряти pH ґрунту та за потреби повторити підкислення. Максимальна одноразова доза внесення сірки не повинна перевищувати 400 кг/га.
Сірка як добриво:
- Підвищує вміст жирів у насінні олійних рослин.
- Сприяє синтезу білків і підвищує їх якість, що впливає на поліпшення властивостей зерна.
- Збільшує вміст крохмалю в картоплі та сахарози у цукрових буряках.
- Зменшує вміст нітратів в овочах.
- Підвищує стійкість рослин до стресів.
- Підвищує механічну міцність рослин.
Дефіцит сірки:
Сірка малорухлива в рослинах, тому її дефіцит спостерігається на верхніх частинах. Молоде листя жовтіє, ріст сповільнюється, стебла стають ламкими, знижується стійкість до хвороб і шкідників. Дефіцит призводить до порушення синтезу білків і хлорофілу, що погіршує якість продукції і знижує врожайність.
Візуальні ознаки дефіциту сірки на різних культурах:
- Соняшник: жовтувате забарвлення молодого листя, затримка росту.
- Цукровий буряк: блідо-жовте молоде листя, ламкість і некроз.
- Кукурудза: жовтувате молоде листя, знебарвлення ділянок.
- Пшениця: пожовтіння молодих листків, затримка росту, ламкість стебел.
- Ріпак: світло-зелені або жовті молоді листки, затримка росту.
Сірка для боротьби з восковою міллю і її личинками:
Мелена сірка використовується для знищення гусениць воскової молі. Обкурювання стільників гарячою сіркою проводять у спеціальному приміщенні або вуликах. Доза сірки становить 500 г/м³ з експозицією 24 години. Процедуру повторюють через 10-15 днів для знищення нових личинок.
Проявлення пестицидів методом тонкошарової хроматографії:
Метод базується на осадженні срібла у вигляді малорозчинної солі на зонах локалізації сполук. Це дозволяє ідентифікувати пестициди за їх Rf, що пропорційний їхнім дипольним моментам. Кількість діючих речовин визначають за площею хроматографічної зони.